5 трендів комунікацій 2019 року в політиці і що вони несуть для бізнесу

5 трендів комунікацій 2019 року в політиці і що вони несуть для бізнесу

2019 рік відзначився вибухом нових підходів у комунікаціях. Флагманом тренду стала команда майбутнього Президента Володимира Зеленського ще під час його передвиборчої кампанії. Згодом, під час парламентських перегонів, відмінний від “олдскульного” спосіб донесення інформації практикували уже партії та сотні кандидатів по всій країні. В осінньому ж політичному сезоні до інструментів просування ідей та обіцянок додалися й більш жорсткі засоби політичної дискредитації та “обміну люб’язностями”. Ми визначили п’ять ключових трендів, які 2019 року суттєво вплинули на комунікації як у політиці, так і в бізнесі.

1. Телеграм-канали

До кінця року телеграм-канали стали невід’ємною частиною української політичної реальності. Спочатку особисті канали політиків та журналістів, окремих медіа чи спільнот, які інформували про свою діяльність чи давали корисний контент без особливих інсайдів. Потім – канали контроверсійних політичних діячів та анонімні джерела, за якими можуть з однаковою вірогідністю стояти як “вежі Кремля”, так і будь-хто із українських політичних гравців.

Утім, не варто переоцінювати самі канали як інструмент донесення інформації (хоч він і зручний через потрапляння інформації безпосередньо споживачеві – на відміну від новини на Facebook, яку помітять заледве 20-30% адресатів). Найбільша складова їхньої популярності, а подекуди і впливовості – це контент. “Зливи” документів / аудіозаписів, справжні чи фейкові “інсайди” і “аналітика”, приправлені фльором з одного боку таємничої анонімності, а з іншого – персонального контакту читача із “авторитетним джерелом” – головний козир “телеграмістів”.

Уроки для бізнесу:

  • маючи якісний контент, можна легше, ніж будь-коли раніше, створити власне мікро-медіа із якісною лояльною аудиторією
  • телеграм-канали політиків / лідерів думок – додатковий фактор кризових ризиків і його слід враховувати під час підготовки антикризових стратегій

2. Особисті відеоблоги

Починаючи від особистих відеоблогів / стрімів президента і прем’єр-міністра, закінчуючи блогами журналістів – такий тип відеоконтенту набуває популярності і стає все більш запитуваним серед користувачів. Окрім того, що відео саме по собі сприймається легше за текст, поява “обличчя” в кадрі фактично підтверджує достовірність сказаного, або принаймні вказує на те, що ця особа “підписується” під своїми заявами / була на конкретному місці в конкретний час. Також важливим “гачком” для публіки є ефект спілкування без посередників, особистого.

Ризик для джерела інформації в цьому випадку – за сказане особисто, навіть якщо це повна маячня – доводиться відповідати теж особисто авторові. Ризик для споживача – все сказане є виключно суб’єктивною думкою автора, факти легко можуть бути підмінені оціночними судженнями, піддані маніпуляціям чи викривленню. Аналітика (вивчення питання з багатьох сторін) може підмінятися “аналітикою” – створенням химерних псевдозв’язків, продукуванням теорії змов тощо.

Уроки для бізнесу:

  • Особисті блоги / відеоблоги компанії як інструмент добре підійдуть для донесення власної точки зору, суб’єктивного контенту. Проте варто зважати, що – на відміну від політики – для бізнесу достовірність і якість інформації напряму впливають на репутацію. Відтак інструмент може “не злетіти”, якщо спікер буде дуже “правильним”
  • Потрапляння на YouTube канал популярного блогера, та ще й у негативному контексті – задоволення не з приємних. Однак цей ризик слід сприймати із усією серйозністю і ставитися до таких каналів як до реального ЗМІ, навіть попри відсутність у нього офіційної реєстрації

3. Інтерв’ю

Інтерв’ю, особливо із відеоверсією, активно витісняє із інформаційного простору “звичайні” матеріали. Інтерв’ю беруть у політиків, акторів, експертів із різних питань. Внаслідок цього читач / глядач отримує не більше ніж нарізку із суб’єктивних думок, які має сам зв’язати докупи за одним лише йому відомим принципом. А оскільки кожен з нас живе в інформаційній бульбашці, то рано чи пізно критична маса “однобоких” експертів витісняє об’єктивну реальність.

Уроки для бізнесу:

  • Можливість “потрапити у ЗМІ” як ніколи визначається спроможністю будувати експертне позиціонування. Запит на експертів, здатних пояснити простими словами особливості своєї (а краще іще 5-10 суміжних) галузі – не вичерпується, адже кількість майданчиків для експертних інтерв’ю тільки зростає – такий є уже ледь не у кожної другої редакції.

4. Розважальний / пізнавальний контент

Протягом передвиборчої кампанії та уже під час діяльності нової влади, діджитал команда приділяє багато уваги роликам “розважального” типу: легким, добре змонтованим матеріалам, без “паркету”, із живою картинкою, ключовими цитатами замість довгих промов, динамічним музичним супроводом, інфографічними ефектами тощо. Попри всю “шоу-бізовість” такого підходу, він має і свої раціональні сторони:

  • добре сприймається цільовою аудиторією емоційно і естетично
  • краще запам’ятовується
  • дозволяє точково комунікували головні посили

Окрім іміджевої складової, розважальний та пізнавальний контент може дати можливість бізнесу:

  • показати свої виробничі процеси
  • продемонструвати географію розвитку, реалізацію соціальних проектів
  • зафіксувати важливі події в житті компанії / її споживачів
  • стисло розповісти про проблематику, з якою стикається бізнес щодня і продемонструвати вирішення проблем

5. Вплив активістів

Окремим явищем, яке може набути ознак тренду, є вплив громадського активізму та псевдоактивізму на діяльність бізнесу та політиків. Якщо із загальновідомими громадськими організаціями та їхніми активностями більшість політиків та крупних підприємців знайомі щонайменше побіжно, то реакція великих компаній на напівфейкові акції (наприклад, щодо бойкоту продукції, яка рекламується на окремих медіа-майданчиках) – може виглядати як тривожний сигнал. Виносячи за дужки інформаційне тло (факти закликів і наявність причин у окремої частини населення не довіряти тим чи іншим джерелам інформації), слід відзначити, що розрив контрактів на мільйони гривень через кілька постів у соцмережі від сторінки, створеної ледь не напередодні – не найкращий приклад кризових комунікацій.

Уроки для бізнесу:

  • попри традиційну аполітичність більшості бізнесів в Україні, очевидно, що найбільшим компаніям доведеться найближчим часом визначитися зі своєю громадянською позицією і окремо її комунікувати, в тому числі і в рамках антикризових проектів
  • як би не хотілось підприємцям уникати перетину із політикою, їм доведеться розібратися як у медіа-ландшафті, так і у хитросплетіннях громадянського суспільства, можливо – замовити для персоналу тренінги із медіа-грамотності чи протистояння фейковій інформації, навіть якщо ще учора ніхто в компанії про це не думав
  • у перелік кризових ситуацій, до яких необхідно готуватися, слід додати аналіз і реагування на діяльність громадських організацій

***
Ми в Media Masters завжди раді ділитися досвідом із нашими клієнтами. Якщо і ви хочете використовувати в своїй роботі кращі комунікаційні практики – замовляйте наші послуги прямо зараз. Ми надамо необхідні консультації та підберемо для вашого кейсу найкращі медійні та комунікаційні інструменти для вирішення бізнес-задач