6 ознак інформаційної війни проти бізнесу / політика

6 ознак інформаційної війни проти бізнесу / політика

Ознаки інформаційної війни проти бізнесу / політика / персони

Інформаційні війни перестали бути чимось незвичним для сучасної людини. І якщо навіть держави влаштовують одна проти одної інформаційні провокації, а інформаційні війська відіграють не меншу роль, ніж “класичні” збройні сили, то про відносини на більш приземленому рівні – у бізнес-середовищі чи серед політичної еліти – годі й казати. Виявити інформаційну атаку – не надто складно. Інша справа, що опиратися їй – завдання не із найприємніших.

Ми в Media Masters регулярно стикаємося із організованим негативом на адресу клієнтів, і тому можемо поділитися досвідом виявлення ключових ознак інформаційної війни проти бізнесу / політика / громадського діяча.

1. Наявність регулярних, не прив’язаних до часу чи інфоприводів негативних інформаційних повідомлень про діяльність компанії / людини

Інформаційні повідомлення у вигляді новин, статей, коментарів експертів / народних депутатів / анонімних дописувачів у соцмережах, які:

а) розходяться в невеликий проміжок часу

б) із незмінним текстом / заголовком або видозмінені незначно

в) на обмеженій кількості сайтів – як правило, від 2 до 6-7

г) не мають чітко вираженого інфоприводу (об’єкт не генерував новин, не виступав публічно, не оприлюднював звітів тощо)

д) можуть містити ознаки маніпуляцій (перекручення позитивної / нейтральної новини з вкрапленнями емоцій, перебільшень, домислів або негативного бекграунду тощо)

  • все це очевидна ознака системної роботи. Першим етапом аналізу в цьому випадку повинне бути визначення потенційного / можливого джерела негативу, а також його цілей і шкоди, якої ця інформація може завдати репутації / бізнесу компанії / людини. Зниження ризиків від негативу повинне базуватися саме на відповідях на ці два запитання. Не слід тішити себе ілюзіями, що “пристойне” видання не буде працювати із негативною і явно тенденційною інформацією. Ризик того, що негатив “підніметься” до “хорошого” ЗМІ через передруки – набагато більше, ніж може здаватися на перший погляд.

2. Засилля однотипних негативних коментарів в соціальних мережах

Для інформаційної атаки складно винайняти десятки / сотні унікальних користувачів зі своїми власними профілями і стилем написання, які за короткий період зможуть згенерувати достатньо негативу про бренд / політика. Тому для інформаційних воєн винаймаються “фабрики ботів”, які є у багатьох комунікаційних чи антикризових pr-агентств, а також при політичних штабах чи в департаментах комунікацій крупних компаній. “Ботів” виявити нескладно: дружать між собою, мають “порожні” або “безликі” профілі, перепощують і лайкають новини і пости одного або кількох конкретних типів (замовники або їхні “жертви”). Але нехтувати їхнім негативним впливом не варто, слід звернути увагу на теми, які вони “піднімають”, а також на якісь спільні ознаки, які дадуть можливість визначити джерело походження і мету організованої проти вас кампанії

3. Поява реклами, яка веде на контент із негативними згадками, ресурсів-агрегаторів негативу

Рекламні пости в соціальних мережах можуть бути оплачені як невідомими фізособами, так і одним зі ЗМІ, на сторінках якого попередньо було розміщено замовний текст проти бізнесу / політика / громадського діяча. Крім того, в інформаційних атаках часто практикується розміщення реклами у банерообмінних мережах (наприклад, Google), а також рекламних банерів на популярних сайтах із ТОП-5 по відвідуваності. Очевидно, що якщо такий банер чи реклама ведуть на сайт – “зливний бачок” або на майданчик хоч і “пристойний”, але із сумнівною інформацією – за це хтось заплатив.

4. Втручання у біографічні довідки, сторінку на Вікіпедії

Якщо у компанії / особи є сторінка в Вікіпедії, а також досьє на різноманітних агрегаторах, окрім власне розміщення і додавання нової інформації, слід також організувати патрулювання на предмет “вандалізму”, тобто неавторизованих змін. Конкуренти, зловмисники, недоброзичливці легко можуть змінити досягнення і перемоги на поразки і “зради” у біографії. Відтак постійний або хоча б періодичний моніторинг таких змін дозволить упередити або, принаймні, мінімізувати шкоду від такого втручання.

5. Несподівані згадки про компанію / політика лідерів думок у негативному ключі і подальше розповсюдження такої інформації

Не є секретом, що лідери думок можуть розповсюджувати як позитивний, так і негативний наратив відносно певних брендів, осіб, компаній чи організацій. При цьому необов’язково це може відбуватися за гроші. Приміром, опонент, який “замовив” інформаційну атаку може бути знайомим товаришем ЛСД (лідера суспільної думки) чи колегою по “цеху” / галузі, використовувати у своєму повідомленні емоційні тригери, які спровокують ЛСД на негатив. Тому не слід одразу звинувачувати такого блогера / експерта у продажності, а спробувати роз’яснити свою позицію, знайти факти і аргументи, які дозволять збалансувати негатив у сприйнятті такого ЛСД. Якщо, звісно, немає прямої впевненості в “замовному” характері його / її роботи.

6. Отримання дзвінків, інформаційних запитів від маловідомих організацій, поява камер / невідомих людей біля офісу

Підготовку інформаційної атаки часто не приховують. Використовуючи зв’язки у медіа, організатори можуть ініціювати замаскований під “журналістську роботу” збір інформації, яка в майбутньому буде використана проти вас. Небезпека в тому, що будь-яка відповідь на такий запит, згода на інтерв’ю тощо – не несуть ніяких гарантій балансування / мінімізації негативу, який уже закладений у матеріал замовником. Ба більше, для медіа буде простіше легалізувати такий контент в ефірі чи на шпальтах видання, оскільки “є дві сторони, а отже баланс дотримано”. В такій ситуації погоджуватися на коментарі чи давати відповіді на запити слід виключно в тому випадку, коли є готовність надати інформацію в такій формі, яка унеможливить її перекручення. Не зайвим буде поцікавитися в редакції про наявність того чи іншого редакційного завдання у журналістів (не у формі письмової довідки, а навіть у вигляді звичайного підтвердження телефоном). Це дасть змогу зрозуміти, наскільки поінформованим є головний офіс про діяльність (чи самодіяльність) кореспондента.

***

Про конкретні кроки із протистояння інформаційним атакам можна прочитати у нашому наступному матеріалі